опромінювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
опромінювання — я, с. 1) Дія за знач. опромінювати. 2) Вплив на людину іонізаційного випромінювання. Сонячне опромінювання. Опромінювання гамма променями. •• Меди/чне опромі/нювання опромінювання людей, отримане ними в процесі медичного обстеження або лікування … Український тлумачний словник
опромінити — див. опромінювати … Український тлумачний словник
опромінюваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до опромінювати … Український тлумачний словник
опромінюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до опромінювати … Український тлумачний словник
освітлювати — 1) = освітлити (робити радісним, сяючим про обличчя, очі тощо), осявати, осяювати, осяяти, осяти, опромінювати, опромінити 2) = освітлити (бути джерелом розуміння, усвідомлення чого н., робити що н. зрозумілим), осявати, осяювати, осяяти, осяти,… … Словник синонімів української мови
освітити — освічувати (зробити видним, освітленим кого / що н., наповнити світлом щось про джерело світла / світло), освітлити, освітлювати, освітляти, опромінити, опромінювати, просвітити, просвітлювати, просвічувати, висвітити, висвічувати, висвітлити,… … Словник синонімів української мови
недодержувати — ую, уєш, недок., недоде/ржати, жу, жиш, док., перех. 1) Не виконувати, не дотримуватись певних вимог, правил і т. ін. Недодержати умови. 2) фот. Недостатньо опромінювати світлочутливий матеріал під час фотографування, кінознімань, фотодруку та ін … Український тлумачний словник
переопромінити — ню, ниш, док., переопромі/нювати, юю, юєш, недок. Одержати небезпечну для організму дозу опромінення … Український тлумачний словник